Архіви позначок: освіта

Що потрібно, щоб отримати ступінь бакалавра у американському університеті?

Отже, припустимо, що Ви вже поступили у ваш ВНЗ і Вам цікаво знати, що ж Вам треба, щоб отримати ступінь бакалавра і вище. Буду описувати на власному прикладі і тому закладі, де я навчаюсь, оскільки скільки коледжів є, стільки і різних систем отримування цих ступенів.

По-перше, треба взяти певні загальні предмети. Наприклад, Бруклін коледж вимагає 9 дисциплін, які студенти обовязково мають пройти. Ці дисципліни в себе включають: історію музики та мистецтва, всесвітню історію, політику, філософію, загальну математику, геологію, хімію, фізику, біологію тощо. Деякі з цих предметів студенти можуть вибирати, які їм більше до душі. Також всі мають обовязково пройти 2 семестри англійської мови, ораторство та якусь одну з іноземних мов, які коледж пропонує.

По-друге, Ви маєте декларувати вашу спеціальність. На це дається приблизно рік, щоб вирішити, ким Ви хочете бути у Вашій майбутній карєрі. Коли Ви уже це зробили, то Ваша спеціальнсть теж має певні обовязкові предмети, які Вам треба взяти до випуску з університету. Також до Вашої спеціальності треба буде ще обрати декілька предметів на Ваш власний вибір.

Це, на мою думку, найбазовіші пункти, з якими обовязково треба бути ознайомленими, щоб отримати Ваш ступінь.

Вища освіта в США

Після закінчення школи є досить широкий вибір різних закладів, де можна здобувати свою освіту. Про це я постараюсь достатньо чітко описати у цій публікації.

По-перше, більшість вищих навчальних закладів можна умовно поділити на громадські та приватні. Різниця між цими двома умовними типами у вартості навчання. Як правило, громадські університети на багато дешевші за приватні, наприклад, їхня вартість приблизно у 8 разів менша. До громадських ВНЗ (public universities) належать такі заклади як City University of New York (CUNY), State University of New York (SUNY) тощо. Приватними університетами є так звані топ вищі навчальні заклади такі як: New York University (NYU), Harvard University, Columbia University, Yale University та багато інших. Щодо вартості оплати за навчання, то CUNY приблизно коштує 5000 в рік, а NYU – приблизно 40000 в рік.
CUNY – це університет, який обєднує 23 коледжи, кожен з яких має свою якусь певну спеціалізацію. Наприклад, Baruch College спеціалізується на бухгалтерії та бізнесі, Brooklyn College – на різних науках, а Hunter College – на медицині.

По-друге, є 4-річні та 2-річні коледжи. У 4-річних закладах можна здобувати ступінь бакалавра і навіть кандидата та доктора наук (master’s degree and PhD). У 2-річних коледжах, які іменуються community colleges, можна здобути два типи ступенів спеціаліста. При першому типі (A.A.S.) ви можете зразу після випуску з коледжа іти працювати, а при другому (A.S. or A.A.) ви можете подавати на поступлення в 4-річні ВНЗ, які ще іменуються senior colleges.

Думаю з вищенаписаного ви могли помітити, що в США немає безкоштовних університетів. Тоді напевно у вас виникає питання: як же оплатитии освіту тим, у кого немає достатньо коштів чи у кого малий прибуток? Саме для таких випадків і існує фінансова допомога, на яку студенти можуть подаватись. Також є багато різноманітних грантів (grants) і стипендій (scholarships), які студент може отримати за певну академічну успішність та соціальну активність. Хоча є одне “але”: щоб отримати фінансову допомогу від держави, гранти та деякі стипендії ви маєте бути громадянином США або власником Зеленої Картки. Також є ще одна опція, суть якої полягає у позичанні коштів у ВНЗ та навчатись у кредит (loans).

Думаю я висвітлив більшість основних питань про американську вищу освіту. Якщо є якісь питання, не соромтесь задавати їх. 🙂

Про підручники

Почну я про шкільні підручники. Їх видають не так як в нас, в Україні, класний керівник замовляє у бібліотеці для класу. Оскільки тут немає такого розподілу на класи, то кожен вчитель індивідуально видає їх. Коли учень отримує підручник, то він зобовязаний заповнити певну анкету, де він залишає інформацію про себе, ціну книжки та підпис. Ця анкета залишається у вчителя до кінця семестру. У разі пропажі підручника учень буде зобовязаний заплатити за нього. Також, якщо це урок математики, то вчитель видає покористуватись на період навчання графічні калькулятори, вартість яких становить приблизно 95 доларів. Підручники теж не є дешевими, якщо Ви раптом зібрались їх загубити. 😉 Все це є звичайно власністю школи, яка отримує цю власність від місцевого відділу освіти.

Щодо підручників в коледжі, то тут уже не все так просто, оскільки в бібліотеці самих підручників не багато і їх або важко знайти, або вони видаються тільки на 2 години в читальному залі. В бібліотеці хіба що можна знайти художні твори, які треба на той чи інший предмет. Тому приходиться студентам самим шукати і купувати їх. Саме через це в книгарні коледжі є така послуга, через яку вони обмінюють користовані підручники на гроші. Навіть деякі професори присилають список підручників наперед, щоб студенти встигли знайти всі елементи тої необхідної літератури. Оскільки досить часто приходиться користуватися сайтами онлайн магазинів (Амазон, іБей тощо), які доставляють в період 5 робочих днів. Ціни таких підручників коливаються приблизно від 50 до 150 доларів.

"Листи щастя" чи як працює американська освітня бюрократія?

Квітень 2009 рік

Настав час коли ВНЗ стали розсилати свої рішення на рахунок прийняття студентів. Отож я теж чекав. Коли я отримав таке повідомлення я був, мягко кажучи, в шоці. Виявилось що мене всі інститути крім одного (City Tech) не прийняли. Я пішов до шкільного радника по абітурієнтським поступленням. Вона передзвонила в той центральний університет щоб запитати моє питання і їй сказали що вони ще не отримали ті самі документи про які я вже писав вище. Радник мені сказала що ті документи напевно ще затримались в іншому відділі тому і вийшла така ситуація. Вона сказала мені ще почекати пару тижнів щоб університет переглянув мою анкету. Я почекав ті пару тижнів після чого звернувся знову щоб взнати як там в них цей процес проходить. І знову отримав відповідь що цей процес ще незавершено.

Отже я вирішив сам дзвонити в університет та його інститути. Коли я дзвонив я пояснював свою ситуацію і мені ввічливо сказали що вони ще не завершили процесування моєї анкети а також порадили звертатись в інститути прямо. Я подзвонив прямо в інститути де мені сказали що вони нічого не знають і сказали звертатись в центральний офіс університету. І так з інтервалом кілька днів цей цикл продовжувався пару тижнів. В кінці кінців ми з батьками вирішили відвідати офіси інститутів особисто. При відвідуванні Brooklyn college і Hunter college ми взнали що десь виникла якась помилка оскільки інститутські клерки робили дуже здивовані обличчя коли дивились на мої бали та оцінки і статус моєї анкети який світився написом “Неприйнятий”. Після таких новин вирішили ще заглянути в офіс Baruch college де клерк сказав що неприйнятий бо невистачає 20 балів. Проте ввічливо все пояснив і дав аппеляційну форму. Такі відвідини цих бюрократичних осередків виявились в досить ввічливій і приємній формі.

Отже через декілька тижні прийшли листи з Brooklyn college і Hunter college що повідомляли і вітали мене з вступом в їхні навчальні заклади. Вибирати було трохи важкувато оскільки це два досить непоганих коледжів, Hunter розташований в центрі мегаполіса а Brooklyn має дуже красивий кампус. Після деяких логічних роздумів ми зробили висновок що Brooklyn мені краще підходить ніж Hunter оскільки Hunter college є медично-орієнтованим інститутом. Отже першому коледжу я відправив згоду що я до них йду вчитись а іншому відмову що до них я не йду навчатись.

Ось так закінчився мій абітурієнтський процес. Після численних бюрократичних розмов і бігатні по різноманітних інстанціях я все таки добився того що поступив в досить не останній по рейтингу ВНЗ. Після такого веселого року я зробив висновок що завжди треба добиватись своїх цілей до останнього і все вийде так як запланував.

SAT: спроба №2

Січень 2009 рік

Наступив Новий рік. Більшість своїх канікул я провів важко і вперто готуючись до цього вирішального тесту. На деякі питання я розроблював тактику вгадування щоб значно підвищити свій результат. І до речі це досить добре спрацювало…
Настав день цього останнього доленосного тестування… На нього я витратив максимум свої інтелектуальних сил знаючи що від цього тесту фактично залежить моя доля себто карєра. Після того як я написав це тестування я нарешті зміг розслабитись на повну і єдине що мені залишилось це чекати…
Отже дочекався я результатів SAT. Цього разу ці цифри становили 1610 балів. Я був задоволений ним оскільки підняв достатньо високо маючи небагато часу на підготовку і перебуваючи в країні тільки 1.5 року.

SAT: спроба №1

Грудень 2008 рік

Прийшов довгожданний день мого тестування. Починався він на 7 годину ранку. Закінчився приблизно о 12 чи близько 1-ї. Звичайно я був дуже втомлений після тесту, трохи відпочив і далі продовжував готуватись до спроби номер 2. Оскільки більшість учнів беруть цей тест як мінімум двічі. Наступна дата на яку можна було реєструватись була в січні, отже я зареєструвався. І продовжував гризти твердий граніт науки…
Результати за перший тест прийшли, набрав я 1530 бали що в принципі непогано але бажано вище набрати.

Ознайомлення з американською системою освіти

3 грудня 2007 рік — 7 лютого 2008 рік

Протягом цього часу ми займались покупкою меблів і всього необхідного для квартири. Також шукали хорошу школу, куди можна вступити. За цей час здобули багато інформації про американську систему освіти. Згодом ця інформація стала не досить достовірною. По-перше, хотілось вступити в хорошу школу типу Murrow H.S. чи Goldstein H.S., але у місцевому відділі освіти пояснили, що туди можна вступати тільки через середню школу, подаючи заяву як в коледж (про історію з коледжами мова піде пізніше). Після такого візиту настрій звичайно був не дуже хороший. Далі мова піде про другий факт: чому та деяка інформація не є достовірною. Отже, ми радились з багатьма людьми, які на нашу думку мають певний досвід перебування в США на рахунок шкіл. Вони нам радили, щоб ні в якому разі не йшли в Abraham Lincoln High School, аргументуючи все тим, яка вона небезпечна. Навіть надали яскравий приклад як побили одного учня його афро-американські однокласники. Потім ті люди розказали, що батьки того учня судились з батьками тих порушників порядку, але результату то ніякого не дало. В результаті тієї байки (може і правдивої історії, яка була Бог знає коли) постражадалого учня перевели в іншу школі. Так ось, щодо мене, то мені трохи тяжкувато було змиритись з тим фактом, що я йду в Лінкольн.