Літо цього року теж не обійшлося без подорожей по Америці. В кінці серпня та на початку вересня випала нагода зїздити в два, досить відомих  на Східному Узбережжі, міста: Бостон та Філадельфію. Тому я вважаю, що моє літо 2010 дуже класно завершилось,  так як ці поїздки залишили мені багато приємних спогадів. 🙂

Отже, спочатку ми поїхали в Бостон, штат Массачусеттс. Щоб туди добратись, перший раз користувались послугами американської залізниці. Тому ще до того, як приїхали в саме місто, мені було цікаво як же сам поїзд виглядає. Ми їхали поїздом фірми Amtrak, одна з найвідоміших залізничних компаній.

А ось і сам поїзд. 🙂

Всередині він дуже нагадував салон літака. В усякому разі у нас був вагон, де всі сидячі місця, які розташовані в два ряди. Також мене порадувало, що біля кожного вікна були розетки для зарядних пристроїв  таких як:  для ноутбуків, мобільних телефонів тощо. Порадувало саме, тому що їхали ми туди приблизно 4 години, бо досить далеченько знаходиться від Нью-Йорка, і, можна було підзарядити телефони, так як вони нам потім дуже знадобились довгими прогулянками по місту. 🙂 На жаль, тоді погода була, мягко кажучи не дуже хорошою. Виїжджали з Брукліна  – був дощ, і приїхали туди  так само дощило і небо було затягнуте свинцево-сірими хмарами без краю. Проте такі погодні обставини зовсім не завадили нашим планам побачити місто. 🙂 Як тільки приїхали і вийшли з вокзалу, то зразу різниця була відчутна між Нью-Йорком і Бостоном. Будинки звичайно набагато нижчі. Найвищі хмарочоси знаходяться в центрі, де є центральна площа з магазинами та багато всяких офісних і фінансових установ. Слово “найвищі”, звичайно, є відносним, бо звичайно вони нижчі за манхеттенські будівлі. 🙂

Бостонські вулички чимось мені нагадали Рівне, Львів чи навіть рідне Дубно, тому що вони не вилиті бетоном, а вистелені бруківкою та камінням. Житлові будинки з червоної цегли теж виглядають досить гарними та мальовничими.

Сам Бостон – місто не велике. Стосовно статистики, то його населення приблизно 500,000 і це до речі помітно. 🙂 Є також парки з фонтанами, деревами, дітьми тощо, найбільший з яких я охрестив місцевим Центральним Парком. 😉

Ліній метро там звичайно  менше і вони називаються не літерами, як в Нью-Йорку, а кольорами, наприклад: Red Line, Orange Line і так далі. Самі електропоїзди виглядають старішими ззовні, а зсередини чимось нагадують елетропоїзди PATH (Port Authority of NY and NJ).

Бостон знаходиться на узбережжі , тому є гарна панорама з мосту на затоку, де стоять багато яхт.

Після прогулянки по центру ми перейши через міст в містечко Cambridge, де знаходиться Massachusetts Institute of Technology (MIT) .:D Кампус цього видатного технологічного інституту величезний.

Навколо цього ВНЗ знаходяться практично одні студентські гуртожитки, тобто недивно чому це містечко назвали Кембриджом. 🙂 Після того, як ми переночували в готелі, ми вирушили відвідати ще більшу знаменитість серед вищих навчальних закладів, а саме Harvard University. 😀

Як і передбачилось кампус цього університету сплановано у георгіївському стилі, тобто широка зелена галявина, оточена з корпусами вишуканої старовинної архітектури. Звідси, тут досить приємно погуляти та вчитись в такій атмосфері.

Чому я з такою впевніністю це говорю? Та тому що мій рідний Brooklyn College сплановано в саме такому стилі, і, до речі, він дуже схожий на Harvard University, тільки менший в декілька разів. 🙂 Недаремно його називають: “Harvard for the poor”, що перекладається як: “Харвард для бідних”.  Знову ж, поняття “бідного” тут відносне, тому що вартість навчання в Harvard University в 8 разів вища ніж в CUNY.  Відвідування кампусу цього знаменитого університету було заключенням нашої невеличкої подорожі у Бостон. Далі ми вже пішли чекати на поїзд, який відвезе нас назад в Місто, Що Ніколи Не Спить. 🙂

Про поїздку до Філадельфії читайте в наступній публікації. 🙂

Продовження буде…

П.С. Вже додав декілька власних ілюстрацій, тобто фотографій, цього міста, які думаю яскравіше покажуть вам мої враженняю. 🙂