Архіви позначок: школа

Шкільні спогади: деякі цікаві та смішні ситуації

При вступі чи то в школу, чи в коледж, чи в університет треба обовязково показати історію щеплень. Після першого тижня мого навчання в Лінкольні мені додому прийшов лист зі школи, де просили надати деякі медичні документи. Ну я зразу ж пішов до лікаря і заніс їм все необхідне. Цілий рік не було ніяких питань. А коли почався 12 клас, то на другому тижні навчання виникла цікава ситуація. Я прийшов на урок. Вчитель перекладав якісь папери за своїм столом. Коли він читав один певний лист, то сказав мені до нього підійти. Я трохи здивований підійшов. Він мене спитав чи я давав історію про свої щеплення в медпункт. Звичайно моя відповідь була позитивна. Потім він мені дав того листа і пояснив, що мені треба ще раз піти за тими медичними паперами. Я подивився на той лист, де було написано, що я не пройшов вимоги стосовно щеплень і я маю бути виключеним зі школи. А також там була нотатка всім вчителям, щоб при моїй появі покликали охорону, яка має мене випроводити з приіщення школи. Насправді ніхто з вчителів не звав охорону, оскільки зрозуміли цю помилкову ситуацію. Після занятть я зразу ж побіг до лікаря в офіс і взяв ті потрібні папери. Наступного дня, коли я мав проходити через металодетектор мене зупинили і сказали почекати. А на першому уроці в мене якраз мав бути тест. Я їм це сказав, але вони вперто відстоювали свою позицію і мене не пускали в школу. Коли всіх просканували, то нарешті охорона завела мене в медпункт, де я віддав ті дорогоцінні щеплення. І звичайно на тест мені залишилось тільки 20 хвилин. Добре, що це була біологія, на яку мені не треба було багато часу, оскільки я ті теми добре знав. Та і вчитель був в курсі про цю мою ситуацію. Цей момент в моєму життя дуже запамятався через свою курйозність.

Ще одна ситуація… Під час мого випускного року в школі організували так званий піжамний день. В цей день всі майбутні випускники 2009 мали прийти в своїх улюблених піжамах. Водночас цікаво і смішно було спостерігати за таким видовищем. 🙂 Також пізніше під час уроків зробили показ фільму в актовому залі, куди пускали тільки тих, хто був в піжамах.

А от взимку був такий випадок… Десь в лютому 2009 випав гарний білий та пухнастий сніжок. Ледь-ледь тільки притрусило. Був чудовий зимовий день. Зранку я вже зібрався і пішов в школу. Підходжу до будівлі і помічаю, що якось досить мало людей. На шкільній парковці теж не було жодної машини. В звичайні будні вона майже повністю заповнена. Смикаю за ручку вхідних дверей бокового входу, а вони зачинені. Це мене здивувало. Вертаюсь до центрального входу, а охорона каже, що школа зачинена через те, що випав сніг. Ще й в слід сніжками обкидали. 🙂 Так що вийшов так званий сніжний день. 🙂

Ну і звичайно Хеллоуін не минув нашу школу… Напередодні цього свята Лінкольн відповідно прикрасили. Деякі учні та вчителі були одягнені в різноманітні костюми. У цілому приміщенні панував дух цього свята. Також вечером з сьомої години школа організувала костюмовану вечірку. Було цікаво спостерігати як в школу заходили учні в різноманітних яскравих костюмах. І кого там тільки не було… 🙂

Випускник-2009 чи випуск по-американськи

Червень 2009 рік

В школі перед випуском проводилась деяка урочистість де нагороджували випускників. Я був дуже приємно здивований тоді. Отже коли всі зайшли і сіли на свої місця після того як адміністрація зробили свій вступ почали викликати на сцену. І перше імя яке назвали було моїм. Я був в приємному шоці. Виявилось що шкільна кафедра з англійської мови нагородила мене грамотою і призом що становив 250 доларів. Також потім я отрмав грамоту з історії, медаль і 75 доларів з математики, загальну грамоту від школи з медаллю та президентську грамоту.
Здав я останні 2 шкільні екзамени на відмінно. Відвідав урочисту церемонію випускного яка до речі проходила на кампусі того коледжа в якому я вже є студентом. Мені дуже сподобалась ця урочистість, особливо її організація. Всі випускники були у мантіях: дівчата — у білих, а хлопці — у синіх.
Після церемонії ми з моїми найближчими друзями зібралися на вечір відсвяткувати такувизначну подію в нашому житті. Пішли в китайський ресторан, де дуже гарно посиділи. Коштувало воно 16 доларів за вхід, а далі набираєш собі їжі скільки хочеш і яку хочеш. Так посиділи дві годинки, а потім пішли прогулятись по boardwalk (така прогулочна доріжка з дошок біля океану).
Ось так закінчилось моє шкільне життя…

"Листи щастя" чи як працює американська освітня бюрократія?

Квітень 2009 рік

Настав час коли ВНЗ стали розсилати свої рішення на рахунок прийняття студентів. Отож я теж чекав. Коли я отримав таке повідомлення я був, мягко кажучи, в шоці. Виявилось що мене всі інститути крім одного (City Tech) не прийняли. Я пішов до шкільного радника по абітурієнтським поступленням. Вона передзвонила в той центральний університет щоб запитати моє питання і їй сказали що вони ще не отримали ті самі документи про які я вже писав вище. Радник мені сказала що ті документи напевно ще затримались в іншому відділі тому і вийшла така ситуація. Вона сказала мені ще почекати пару тижнів щоб університет переглянув мою анкету. Я почекав ті пару тижнів після чого звернувся знову щоб взнати як там в них цей процес проходить. І знову отримав відповідь що цей процес ще незавершено.

Отже я вирішив сам дзвонити в університет та його інститути. Коли я дзвонив я пояснював свою ситуацію і мені ввічливо сказали що вони ще не завершили процесування моєї анкети а також порадили звертатись в інститути прямо. Я подзвонив прямо в інститути де мені сказали що вони нічого не знають і сказали звертатись в центральний офіс університету. І так з інтервалом кілька днів цей цикл продовжувався пару тижнів. В кінці кінців ми з батьками вирішили відвідати офіси інститутів особисто. При відвідуванні Brooklyn college і Hunter college ми взнали що десь виникла якась помилка оскільки інститутські клерки робили дуже здивовані обличчя коли дивились на мої бали та оцінки і статус моєї анкети який світився написом “Неприйнятий”. Після таких новин вирішили ще заглянути в офіс Baruch college де клерк сказав що неприйнятий бо невистачає 20 балів. Проте ввічливо все пояснив і дав аппеляційну форму. Такі відвідини цих бюрократичних осередків виявились в досить ввічливій і приємній формі.

Отже через декілька тижні прийшли листи з Brooklyn college і Hunter college що повідомляли і вітали мене з вступом в їхні навчальні заклади. Вибирати було трохи важкувато оскільки це два досить непоганих коледжів, Hunter розташований в центрі мегаполіса а Brooklyn має дуже красивий кампус. Після деяких логічних роздумів ми зробили висновок що Brooklyn мені краще підходить ніж Hunter оскільки Hunter college є медично-орієнтованим інститутом. Отже першому коледжу я відправив згоду що я до них йду вчитись а іншому відмову що до них я не йду навчатись.

Ось так закінчився мій абітурієнтський процес. Після численних бюрократичних розмов і бігатні по різноманітних інстанціях я все таки добився того що поступив в досить не останній по рейтингу ВНЗ. Після такого веселого року я зробив висновок що завжди треба добиватись своїх цілей до останнього і все вийде так як запланував.

Американський випускний клас

Вересень 2008 рік

Отже 12 клас, останній клас в американській школі. З мого власного досвіду це найважчий етап в житті і карєрі учня та абітурієнта. Так от до чого я власне веду? В цьому році всі 12-класники зобовязані здати певне незалежне тестування, яке називається SAT. Цей тест проводиться деякою організацією, яка має назву College Board і яка власне є посередником між абітурієнтом та вищими навчальними закладами. Це мається на увазі, що результати цього тесту розсилаються прямо з цієї організації по різним ВНЗ, які абітурієнти вибирають, заповнюючи певну анкету. Стосовно цього тестування ВНЗ ставлять певні вимоги, які абітурієнт має виконати, щоб поступити. SAT складається з 3-х частин: математика, критичне читання і письмо, і кожна з цих частин має максимум 800 балів, тобто абітурієнт може набрати максимум 2400 балів. Цей тест проходить приблизно 3 години і кожна секція питань дається приблизно на 20-25 хвилин. До цих секцій входять від 30 до 50 питань, а також ессе, яке як правило учні пишуть на початку тестування. Ці секції чергуються, наприклад так: письмо, читання, математика, читання і так далі; всього тест включає 10 секцій. SAT проходить 6 разів на рік, тобто абітурієнт має можливість перездавати цей тест скільки хоче і звичайно цей тест є платним на відміну від шкільних екзаменів. Також учні, чия рідна мова не є англійською і які прожили в США менше 4 років мають здати TOEFL. Фактично це тестування на те, як учень володіє англійською мовою. Він складається з наступних частин: слухання, говоріння, читання і письмо. Ці частини мають деякі питання, на які абітурієнт має відповісти чи то письмово, чи то слухаючи розмови або лекції, чи то усно.
Отже, повернусь до свого випускного року. На початку року отримав я свій розклад який був достатньо складний, тобто починав я 1-м уроком і закінчував 10-м. Це виходить, що я був в приміщенні школи цілий день. Так вийшло через те, що я недавно прибув, а деяку кількість предметів на атестат я маю пройти. От я і наздогонив те, що американці учать з 9 класу. Але то нічого, бо такі академічні випробування я подолав в кінці кінців і досить таки успішно.

Перший день в абсолютно для мене новій школі

11 лютого 2008 рік

Спочатку мені було дуже незручно орієнтуватись в новій школі, а також прилаштуватись до 4-хвилинних перерв між уроками. Але я зразу ж в перший день познайомився з багатьма російськомовними та українськомовними учнями, які мені значно допомогли розібратися з всією цією системою. На одному з уроків я пішов фотографуватись на photo ID і мені дали свіжу блискучу карту з моїм шкільним номером та імям. Також урок фізкультури значно відрізняється від українського. По-перше, треба обовязково придбати в школи кодовий замок, щоб залишати свої речі в роздягальні та мати шкільну спортивну форму з логотипами Лінкольна. По-друге, фізкультура аж ніяк не впливає на загальні оцінки, її просто треба пройти з певним мінімальним балом, щоб був кредит в атестаті. Також в школі є дуже багато різних видів спорту, і звідси уроки фізкультури є такими ж різноманітними. Тобто кожен може вибрати, що йому краще подобається: футбол, волейбол, баскетбол, фітнес, плавання, гольф, софтбол, крикет, теніс тощо.

Що ж таке Abraham Lincoln High School?

8 лютого 2008 рік

Пішли все таки записувати мене в цю “небезпечну” школу. Нікого такого страшного я там не побачив. Всі учні як учні, а школа як школа. Порівнюючи з моїм українським досвідом Лінкольн нічим не відрізняється від київської загальноосвітньої школи № 233. Працівники школи старались бути достатньо ввічливими і посміхались, оскільки так прийнято в американському етикеті. З собою ми взяли всі мої шкільні документи з України, включаючи атестат за 9 клас, табель за 10 клас і виписка оцінок за перший семестр 11 класу. Після того, як мене зареєстрували, мені сказали піти до Guidance Counselor, щоб отримати розклад і заповнити транскрипти. Для цього ще треба було побувати на двох кафедрах: кафедра іноземних мов, де мене протестували на знання англійської мови, щоб вирішити, який курс з англійської мені ставити, та кафедра математики. В кафедрі математики мені поставили найвищий курс Math B. В кафедрі англійської мені поставили найвищий рівень ESL. Потім counselor мені зарахувала кредити за предмети з України. Після того, як мені дали розклад, я побачив, що в них одні й ті самі предмети кожен день, а на обід виділяється повний урок в 45 хвилин. Також мені сказали підійти на другий робочий день в певний кабінет, щоб мене сфотографували на шкільне ID. Без цього ID і розкладу занятть в школу, їдальню та бібліотеку не пустять. Ще я чув, що, якщо загубити його, то за нове треба заплатити 2 долари.